«Популярні» рослини та тварини Червоної книги України

Червона книга України – це ілюстрований перелік рідкісних видів тварин та рослин, які знаходяться під загрозою зникнення та вимирання на території сучасної держави України. Ці види тварин та рослин знаходяться під особливою охороною. Червона книга містить матеріали про стан рідкісних та вимираючих видів тварин та рослин, тому розробляються заходи, які несуть охороняючий характер. До Червоної книги України заносять види тварин та рослин, які перебувають у природних умовах на території України.

«Популярні» тварини Червоної книги України

Тушканчик великий

Біологічна класифікація:

Домен:     Ядерні (Eukaryota)         Царство:    Тварини (Metazoa)

Тип:       Хордові (Chordata)         Інфратип:   Хребетні (Vertebrata)

Клас:      Ссавці (Mammalia)          Підклас:    Звірі (Theria)

Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)     Надряд:     Гризуни (Rodentia)

Ряд:       Мишоподібні (Muriformes)   Підряд:     Мишовиді (Myomorpha)

Родина:    Стрибакові (Dipodidae)     Підродина:  Тушканові (Allactaginae)

Рід:       Тушкан Allactaga           Вид:        Тушкан великий

Тушканчик великий Allactaga jaculus (Pallas, 1788) – гризун, вид з роду тушкан(Allactaga) з підроду тушканові (Allactaginae)  родини стрибакові(Dipodidae).

Таксономія: Тушкан великий (Allactaga major) – один із видів роду Тушканів, єдиний вид із цього роду у фауні Європи та України.

Поширення: Охоплює смугу від р. Інгулу (Причорноморська низовина) до передгір'їв Алтаю. 

Охорона: Занесений до Червоного списку МСОП та Червоної книги України. Охороняють у заповідниках Сканія-Нова та Чорноморському – біосферних заповідниках; Луганському, Карадазькому й Українському степовому — природних заповідниках, та Азово-Сиваському національному природному парку.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Особливості біології та наукове значення: Тушканчики активні у сутінках та вночі. Живуть у своїх норах, які ведуть до гніздових камер. Щоб захистити свою нірку від нападів ласок та гадюк тушканчики перед ніркою створюють земляну пробку. У сплячку залягають у жовтні-листопаді, а пробуджуються у березні-квітні. У харчування тушканчиків входять цибулини лілійних, листя полину, злаки, іноді – комахи. На весні та на початку літа самиці народжують від 2 до 8 малят. Велику небезпеку для низ становлять твори, сови та мартини.

«Популярні» рослини Червоної книги України

      Півонія тонколиста

Біологічна класифікація:

Домен:  Ядерні (Eukaryota)          Царство:  Зелені рослини(Viridiplantae)

Відділ: Вищі рослини(Streptophyta)  Надклас:  Покритонасінні(Magnoliophyta)

Клас:   Еудікоти                    Порядок:  Ломикаменецвіті(Saxifragales)

Родина: Півонієві (Paeoniaceae)     Рід:  Півонія(Paeonia)

Вид:    Півонія вузьколистна

Піво́нія вузьколи́ста, або тонколи́ста(Paeonia tenuifolia) — багаторічна рослина родини Півонієвих. У народі поширені назви: вороне́ць, вороно́к, степова́ піво́нія. Причорноморський ендемік, занесений до Червоної книги України. Декоративна культура.

Півонія – це трав’яниста рослина висотою 50 см. Підземна частина рослини – коротке кореневище з шишкоподібним потовщеним корінням. Листки півонії вузьколистої розсічені на вузькі лінійні долі шириною 1-2 см. У цієї рослини листя скупчене під квіткою.

Екологія та поширення: Півонія вузьколиста квітне у травні. Ця рослина поширена у степах Центральної Європи, південно-східних районах Східноєвропейської рівнини, на Кавказі, у Закавказзі, Туреччині та Ірані. В Україні росте у південній частині Лісостепу, у Степу(південна Луганщина і Донеччина, Запорізька область), а також на яйлах Гірського Криму(Чатир-Дазі).

Вид знаходиться під загрозою зникнення, тому занесений до Червоної книги України.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Успішно культивують у ботанічних садах.

Господарське та комерційне значення: Використовують у декоративній, лікарській, фарбувальній та медоносній діяльності.